( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Між всіх небес шукаю синю птаху.
Душею жду її із далечіні.
З висот чекаю на стрибок із даху
В заквітчані думок глибини пінні.
Т.: Вдивляюся у небо, примружуючи очі,
Наповнююсь повітрям із запахом весни.
Далеко десь той птах, що так посеред ночі
Будив мене словами: "Лиш тільки не засни!"
М.: Весна ж гойдала Зиму птаством світу,
Їх співом зайняла усі усюди,
Забила змерзлість книґ пахіллям цвіту,
Запаморочила холодні груди.
Т.: А синя птаха десь собі літала...
Ковтала сльози я зі смаком гіркоти...
І ластівкою в синім небі я б ширяла,
Аби лиш дивну птаху віднайти ...
М.: Вона у нас! Вона у наших грудях!
Вогнем палає в синьо-жовтих венах!
Мала пташина у звичайних людях,
Політ веде між викликів шалених.
Т.: Вона - наш щит і меч наш, і забрала!
Вона - свободи нашої і вольності політ!
Щоб Україна квітла й процвітала,
Собою синя птаха знов закрила світ!
Марія Дребіт - Тетяна Камерістова ( військовослужбовець)
28.03.2022 Португалія - Україна
