|
Ольга Калина
«В тенетах війни»
Поезії.
Видавець О.О.Євенок
Житомир - 2021
Наклад - 100 прим.
Об'єм - 202 стор.
Тверда палітурка
Часто трагічні події надихають людей творити. Справжній мистецький сплеск спричинила чергове смертельне зіткнення українців з московитами. Протиборство, що розгорнулося на сході нашої країни, сьогодні постає в світлинах, картинах, книгах, поезії.
От і звичайну українську жінку Ольгу Калину ця війна змусили взятися за перо, що б свій розпач і душевний щем вилити на папір в формі віршів. Роздуми, переживання, біль, любов до рідної землі, вдячність захисникам Вітчизни, ненависть до ворогів, сподівання на перемогу в цьому нашому трьохсотлітньому протистоянні і маса інших емоцій нуртують в її елегічних* поетичних творах.
Мені потрібна Перемога!
Я дочекаюся її.
Хоч кров’ю встелена дорога,
Та буде Мир на всій землі.
(Чекаю я на перемогу)
Ці поезії — нагадування нам, мешканцям мирних міст і місць, як багато роблять для нас ті, хто зі зброєю в руках обороняють нашу країну від окупанта.
Згадайте доблесних захисників,
Що в час війни знаходяться на сході:
Усіх жінок-бійців, чоловіків,
Що мир несуть для нашого народу.
(Коли сьогодні сядете за стіл)
Постають доленосні моменти такої густини, яка неможлива за звичайних обставин. В них людина виявляє свою любов до рідної землі, братську взаємопідтримку, здатність жертвувати собою заради інших. Війна оголює людину до її первісного стану існування, коли наперед виходять основні інстинкти страху смерті й збереження життя, необхідність знищення ворога. Простими зрозумілими всім словами авторка підводить до філософських глибин. Чи є кожна людина унікальною духовною істотою? Чи здатна до вибору власної долі? Адже основним проявом людського буття є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.**
Ольга Калина звертається до тих, хто запрошував деспотичного ворога на нашу землю – «Путін пріді!», до тих, хто незалежність, свободу готовий був проміняти на обіцяний шмат дешевої совдепівської ковбаси:
Навіщо вам, рабам , свобода?
Що з нею маєте робить?
Тож ігноруючи нагоду,
Назад в ярмо скоріш біжіть.
І лише там біля корита,
Яке на барськім є столі,
А вам під стіл помиїв злито,
Там будуть радості малі.
(«Раби»)
Поезія Ольги Калини не є рафінованою академічною грою словами, де формальні жанрові ознаки і правила превалюють над емоційним насиченням. Свої вірші авторка пише серцем, «оголеним нервом»:
Ходила частенько вона на дорогу
І довго стояла, вдивляючись вдаль.
Чекала повернення сина додому
Й що вже не побачить, не знала, на жаль.
(В мами під хусткою сива коса)
В стилістичній простоті і безпосередності її почерку виразно проступають естетичні прикмети, які допомагають краще виявити важкий, часто шокуючий досвід війни.
На ранок запахом тротилу,
Вогню і рваних людських тіл,
Всю балку, як туманом вкрило,
Та брухт металу ще димів.
(Обстріл 2014 року)
Навіть в пейзажній замальовці проступає моторошність війни:
Ці сиві тумани лягали на поле,
А в мороці з жаху заклякла земля.
І танки розбиті кричали ще болем..
Нічого не видно: дим поле встеля.
(Сиві тумани)
Ольга Калина в багатьох віршах найбільш виразно передає нестерпні муки страждання матерів, які чекають своїх синів, які оплакують їх:
Не вірить мама, що немає –
Надіється, що він прийде…
Шматує серце своє й крає,
Та все ж чекає сина…Жде…
(В Медовий Спас)
Її вірші нагадують національну поезію, фольклор. Деякі вірші схожі на розповіді-балади, деякі – це вірші-молитви, інші скидаються на народні голосіння, похоронні пісні-плачі.
Нема тепер у мами сина,
Лише могила височить.
І де, скажіть, їй взяти сили,
І як надалі в світі жить?!
(Стежина до сина )
Чимала кількість віршів авторки є справжніми поетичними
епітафіями*** (цикл віршів «Зникають в небі соколята).
Вже п’ятий рік його нема
І п’ятий рік, як горе в хаті.
Вселилась в душу їх зима
І почорніла з горя мати.
(Олексій)
Була людина і - немає:
Десь там зостався на війні.
Четверта осінь поливає
Дощем із сліз в твоїм вікні.
(Євгеній )
Подумалось, що творчість Ольги Калини ніби продовжує традицію древніх народних жанрів – таких як ліро-епічні оповіді-біографії славетних людей, невольничі плачі, лицарські пісні, козацькі псалми, героїчні думи. Тому й не здаються банальними дієслівні рими в деяких віршах авторки, не бачаться кострубатими ритмічні збивки, вони сприймаються, як стилізація жанру думи:
Ви «новоросію» хотіли,
На площі мітинги робили,
Символи України палили
І Путіна прийти просили.
І всі так дружно скандували,
Прапорами Росії махали,
Проти України виступали,
Бо всіх бандерами лякали.
(«Ви «новоросію» хотіли»)
Ольга Калина свято вірить в нашу перемогу, так само, як захисники Краю надіються повернуться додому для мирного життя.
І мріє він, як знов додому прийде,
Як переступить батьківський поріг,
Як вранці із росою сонце зійде
Його встрічать із фронтових доріг.
(Ця ніч)
Попри миролюбність, поступливість, толерантність українців все ж і у них є межа терпіння. Вони спроможні відповісти агресорові, здатні у максимально стислий час набути достатнього вміння у веденні воєнних дій. Українці бажають припинити рахунок смертям й, зрештою, зупинити цю війну. Це прояв доброї волі до миру, заперечення смерті і утвердження життя. Але припинення війни має настати не через капітуляцію, а завдяки нашій перемозі. Ольга Калина впевнена, що ми виплутаємось з тенет війни.
Нам не потрібен мир без Перемоги,
Бо дорога заплачена ціна.
Слізьми умиті на Донбас дороги
І кров’ю окропила все війна.
(До Перемоги)
----------------
*Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня)— один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту.
**Екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її місця в світі, проблеми духовної витримки людини, яка потрапила в потік подій.
***Епітафія - літературний твір, написаний у зв'язку зі смертю чи втратою кого-небудь. В поезії стилізована епітафія стала самостійним жанром .
------------------------
Віктор Охріменко
ID:
917242
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.06.2021 00:49:40
© дата внесення змiн: 19.06.2021 00:51:19
автор: Віктор Ох
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дякую за таку грунтовну і толкову рецензію! І в цьому я також твій однодумець! 
імпозантну поетесу, її вагомий внесок в масову українську літературу. Спасибі Вам за це велике, маестро! 
