ЇЖАЧОК
Ледве тягне їжачок
Оберемок гілочок.
З них змайструє в своїй хаті:
Стіл, диван, стільців багато,
Шафу, ліжко і комод -
Вистачить йому колод.
Справжній майстер наш їжак -
Успіхів йому відтак.
БІЛКА
Скаче білочка по гілці,
Не сидиться тихо білці:
Найгарніший в лісі хвіст,
Ще й стрибати має хист.
Шубка - наче сонце в небі,
Вся виблискує, далебі.
Гарні китички на вушках.
Білка - звірів Попелюшка.
ЗАЙЧИК
Зайчик весело стрибає
Він веселу вдачу має.
Куций хвіст, та довгі вуха -
Зайчик дуже гарно слуха.
Тільки щось зашурхотить -
Він тікає у ту ж мить.
ЛИСИЦЯ
Лисичка - найгарніша панна,
Вона у пишні шати вбрана.
Хитрющі у лисички очі,
Блищать мов зірочки щоночі.
Та бережися звір і птиця -
Хижак красунечка-лисиця.
ВЕДМІДЬ
Всю зиму солодко проспав
Ведмідь в своїм барлозі.
Він у теплі перечекав
Хурделицю й морози.
Всю зиму найсолодші сни
Про діжку меду бачив.
Проспав до пізньої весни,
Ведмідь - сонько ледачий.
БОБРИ
Завжди літньої пори
Дерево гризуть бобри.
У воді вони живуть
І потік запруджують.
Мають дуже гострі зуби,
Хвіст плаский і теплу шубу.
Ще перетинки на лапках -
Дуже милі ці звірятка.
ВОВК
Ліс в страху увесь замовк -
В лісі цім полює вовк.
Гарний нюх, чудовий зір -
Небезпечний дуже звір.
Сіре хутро, довгі лапи -
Може будь-кого піймати.
Пісні місяцю співає -
Ще і голос гарний має.
ПАВИЧ
Що за гвалт? У чому річ?!
Нашим лісом йде павич!
Дуже гордо виступає -
Найгарніше вбра́ння має.
Виграє у сонця сяйві
Його пір'я різнобарв'ям.
А співати він не майстер -
Верещить немов чугайстер.
СОЛОВЕЙКО
Сіра пташечка маленька.
Познайомтесь - соловейко.
Найсолодший в нього спів
Із птахів усіх країв.
Заховався у гіллі
Й чарівні співа пісні.
Не сполохайте митця -
Хай лунає пісня ця.
ПІВЕНЬ
Ледве встигло сонце встати -
Півень розпочав співати.
Всім дає наш півень знати,
Що уже пора вставати.
Що бичкам на пасовище,
Поросяткам - до коритця.
До зерна гукає квочок.
А маляток - у садочок.
ПУГАЧ
Із гілля дерев кремезних
Очі світять величезні.
Страшним голосом хтось у́ха -
Бережися щур й ропуха.
Тільки сонечко сідає
Пугач з дерева злітає.
Бачить в темряві цей птах -
На мишей наводить жах.
ГОРОБЦІ
Весело цвірінькають
В гіллі горобці.
То про що ж базікають
Розбишаки ці?
Як в кота ледачого
Поцупили млинця!
Немає в світі кращого
За птаха горобця!
ҐАВА І КРУК
Хитру ґаву мудрий крук
Різних научав наук.
Не хотіла вчитись ґава,
Бо була занадто жвава.
Крук розгнівався на ґаву
І пішов собі на каву.
ВУЖ
Тільки сонечко пригріє,
Зразу ж вуж від щастя мліє.
Кільцями звернувся вуж.
Не чіпай його, не руш!
Обійди його, маля.
Хоч і вуж, а все ж змія.
ГОРОБИНА
Не ялинка, не осика -
Деревинка невелика.
Сотні сонечок неначе
Ягідки жовтогарячі.
Та їх люди не зривають -
Смак гіркучий вони мають.
До зими вони висіли -
Лише око з них раділо.
Та як їх мороз прихопить -
Враз солодшають у роті.
І злітаються синички
До красуні-годівнички.
БІЛА КОВДРА
В березні зненацька сніг
Просто на тюльпани ліг.
Та не бійтесь, діточки -
Не замерзнуть квіточки
Наче ковдрою накриті.
Зійде сніг - розквітнуть квіти.
КВІТЕНЬ
Розкидало сонце в квітні
По садочкам зірочки.
Всюди дзвоники блакитні -
Гіацинти квіточки.
Золоті ж зірки - нарциси,
Радують собою зір.
А на черзі вже іриси
І тюльпанів повен двір.
ГРИБОЧКИ
Теплий дощик лісом нісся.
В нетрях був і на узліссі.
Де пройшов там зразу мовчки
Повилазили грибочки.
Капелюшками накриті,
Теплим дощиком умиті.
Треба лиш не лінуватись
За грибочком нахилятись.
КВАЧ
Там, де річка наче спить -
Зграйка рибок мерехтить.
У квача малята грають -
Утікають, здоганяють.
Хнюпає маленький рак -
Не наздожене ніяк
І нікого не впіймає.
Тож сидить малий й ридає.
Ти не грай, або не плач!
Хто повільний - за́вжди квач!
ВОГНИК
Що за диво-чудасія?
Рудий вогник по подвір'ю
Туди-сюди походжає.
От-от усе запалає!
Та сміється донька: "Татку,
То руденьке кошенятко".
ДІАМАНТ
На листочках у герані
Діамантів грають грані.
Так виблискують чарівно
У промінні сонця. Дивно
Звідки діамантам взятись?
Треба в цьому розібратись.
Цеж ми квіти поливали -
Крапельки води блищали!