Привітання на Купала ( Валентині Анатолівні Яроцькій)
Валентині Анатолівні Яроцькій
До дня народження:
Ще змалечку, у день Купала,
Свій день народження справляла.
Відкрита хата для гостей –
Багато в дім ішло дітей.
З верби «купайло» вам вставляли,
Цукерками те прикрашали.
Квіток збирали польових:
Духмяних, ніжних, запашних.
В пучечки нитками в’язали
І на «купайло» прикріпляли.
А хлопці будуть як ламати,
Кропиви в квіти ті додати.
А перші вишні, ті – червоні,
Що аж сіяли на долоні,
Нитками в кетяги сплітали –
Вони «купайло» прикрашали.
І вже, залежно від погоди,
Тривали дійства й хороводи
Навкруг «купайла» аж до ночі,
Допоки зірка перша в очі
Пускала ніжний промінець.
Всі розуміли, що – кінець:
Пора «купайло» розбирати,
Вінки на воду ще пускати
І свою долю закликати.
Пройшло з тих пір чимало літ
Купала знову до воріт
Прийшло і стукає у двері.
І до святкової вечері
Чекаєш знову на гостей.
І вже тепер своїх дітей
Ти вчиш « купайло» прикрашати.
А всі спішать тебе вітати.
Нехай здоров’я через вінця
У твоє тіло ллється й ллється.
Хай щастя й радості багато
Завжди ідуть у твою хату.
Хай посмішки й дитячий сміх
Наповнять дім й для вас усіх
Всміхається щасливо доля,
Й щоби всього було доволі.
Щоб молодий не в’янув цвіт,
Бажаю Многа, Многа літ!
У нас таке роблять і донині. І ще, коли вже поламають це деревце, то гілочки розбирали додому, а корінець обовязково потрібно скупати в річці, то несли і пускали на воду. І разом з ним пускали віночки по воді. Якщо попливе і гарно ( вже не кажу про те, що ще хлопці виловлять), то це вважалось, що буде дівчина щаслива. Якщо віночок потоне, то це - погана прикмета. Дякую!
А в нас це збереглося і донині. Вирізають розкішну гілку із великої верби, щоб було гарне невеличке деревце. Запопують в землю і діти прикрашають квітами, цукерками, коржиками, якимись барвистими стрічками, як новорічну ялинку. Коли Купайло вбране, то починаються хороводи із купальськими піснями, жартами. Потім вкінці, десь аж під вечір, деревце ламали. І потрібно було ще берегти його, щоб не заскочили хлопці з іншої групи дітей і не розламали дочасно. Вважалось, що ці гілочки мають магічну силу і позитивно впливають на здов"я людей і всього живого. Цукерки діти їли, а гілочки знаю приносили і клали між рядками огірків. Коли я була малою, то мені здавалось, що якщо не принесу гіллячок з купайла додому, то у нас і огірки на городі не вродять. . Ще і зараз діти вбирають Купайло.
У нас на Харківщині я теж ніколи не чула звичай прикрашати Купала. Цікаво 
