КРЕДО
З далеких далей,
Із штормів печалей
У волі долі галеон ...
Так серце моє ще живе
З душею за життям пливе,
Єднаючи пробудження і сон …
Небаченого скарбу повний,
Долає простір чорний
До світлої води ...
За гіркотою пізнього зізнання,
І тіла біль й душі терзання,
І не відомо йду куди ...
Та все ж вперед, вперед,
За сьогоденням йду життям,
Єднаючи минуле з майбуттям.
