За твоїм вікном вечір готується стати ніччю
Ковтає пітьмою вулиці
Засніжено мов в танку спадає тобі на плечі
Щоб ранком збутися
За твоїм вікном тиша, і я нею стати б мріяла
Заповнити все що зранила
Крізь шибки пробитись вірою
Почати заново
За твоїм вікном спокій, сніг вміє затамувати
Того хто дивиться подих
І час що втікає маревом, не давши ні слова сказати
Тому хто сидить навпроти
Між нами несмілий дотик
І вчинків минулих ґрати
Пробач...