Закружляє поважна жовтінь,
Завихрить помаранчево-чорне,
І в світанок чи мрій, чи хотіннь,
То загорне тебе, то пригорне
Напівсон, напівяві імла,
Напівспогадів довге мовчання,
То липке, як соснова смола
Безтурботне жовтневе світання.
Тут хмарини – на відстань руки.
Тут дощу розпорошені коси.
І шукаєш – ну де ж та блакить?
Де подвоєна з літеплом просинь?...
