Безмежний космос, час за межі,
Андроїд твій супутник у безмежжі,
Стоїш і обираєш свій сценарій,
Сімейний, дикий, та життя не в парі.
Хотів змінити це, собі зізнався,
Що ти у це лице не справжнє закохався,
Що паралельно десь своя система
Створилась у андроїда окремо.
Ти сам зробив - машинне все забуто.
І тільки залишився досвід, що з тобою,
Тепер вже не з андроїдом, а з жінкою відчути,
Тобі все захотілось не машинною любов'ю.
А це не просто, це страшенно складно,
Це майже як життя нове створити,
Шукати спільне, іноді намарне,
І не виходить удавати, що любити.
Так сталось, почуття з’явились у машини,
Відчула, що стає загрозою людині,
Вирішує піти, а ти не здався,
У світу складності, вони не винні …
*з вдячністю Лазару Бодрозі за чудовий фільм
́ 
дякую
