Як вишиванка наша рідна Україна,
душа її у мальвах розцвіла.
Тут маки, поле і цвіте калина,
дорога тут барвінком проросла.
Не просто одяг чи якась прикраса,
не атрибут для свят чи іміджу для дня.
Це скарб віків, це праця, це завзяття,
це України серце і людська краса.
У вишиванці все, а може навіть більше,
злилися в ціле різні барви й кольори.
Жовтогарячі соняшники і зелені ду́би,
волошкі сині і червоні ягоди горобини.
Всміхнулось сонце, ріки зашуміли,
хіба не бачиш цього, ти на полотні.
І солов'ї в садочку засиділись,
співали так, що чути край землі!
Як вишиванка наша рідна Україна,
а люди вишиті по ній нитки.
Любіть її і бережи від бруду,
вона як заповіт на всі віки.