Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярослав К.: Чужой праздник - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав К. відповів на коментар Евгений Познанский, 23.05.2018 - 13:57
Благодарю, Женя! Много слов и необязательно, я рад твоим эмоциям!
Наташа Марос, 27.09.2017 - 19:36
По-домашнему уютно, тепло... Спасибо за позитив!!! ВСЁ У ВАС БУДЕТ!!! Ярослав К. відповів на коментар Наташа Марос, 27.09.2017 - 20:33
Дай Бог, Наташа, переживём, спасибо Вам .
ТАИСИЯ, 15.09.2017 - 21:58
Не всё так плохо! "Будет и на нашей улице праздник!" Славный стих и мудрые рассуждения!
Радченко, 15.09.2017 - 19:33
Все буде, як хочеться, обов'язково. А такі роздуми приходять, бо життя швидкоплинне.Гарно сказано, Ярославе.
Ярослав К. відповів на коментар Відочка Вансель, 15.09.2017 - 19:19
Дякую, Відо... Таке воно буває, життя... Ну, нічого, перетопчемося якось ...
Малиновская Марина, 15.09.2017 - 18:22
Очень трогательно! Желаю, чтобы все Ваши светлые ожидания сбылись!
Ярослав К. відповів на коментар Малиновская Марина, 15.09.2017 - 19:16
Спасибо, Марина. На всё воля Божья, а пока, хоть, помечтаю...
Ярослав К. відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 15.09.2017 - 19:14
Оце ж не втримався... Дякую Вам .
гостя, 15.09.2017 - 09:17
...час міжсезоння...він мине... потік життя нестримний...теплий Ваш вірш...і щемний...
Ярослав К. відповів на коментар гостя, 15.09.2017 - 19:12
Дякую, Гостя. Звичайно ж мине, не я перший... Але ж трохи сумно буває...
Світлана Семенюк, 15.09.2017 - 07:20
Так мило, ніжно, щиро...Побільше б Вам внучат!( щоб не сумували...) Ярослав К. відповів на коментар Світлана Семенюк, 15.09.2017 - 16:33
Дякую, Світлано. Хотілося б, та вже як Бог дасть...
Олена Жежук, 14.09.2017 - 22:32
Повіяло справжнім... людським... істинним, хоч і сумовитим. Порадіймо чужому святу.. ми ж вміємо.
Ярослав К. відповів на коментар Олена Жежук, 14.09.2017 - 23:10
Та наче й вміємо, Олено, це так, найшло, думки вголос... Бо як чужому не навчимося радіти, то й своє Господь може не довірити... Дякую, Олено .
|
|
|