В віконце ранок зазирнув,
Тільки чомусь сумний він був.
Його зустріло Кошеня.
(На підвіконні ранок зустріча щодня).
Чому сьогодні ти сумний?- спитало Кошеня.
Тому що, дощик розбудив, а хочу сонце я.
Ну й вередливий ранок ти!
Мур! Озернися навкруги!
Природі необхідно дати води!
Бо вся природа ожила, до нас прийшла весна!
А дощик землю напуває,
Травичку й квіти підіймає,
Деревам хоче дати пити,
Щоб їх листочки пробудити.
Мур! Тобі не треба сумувати,
А трохи необхідно почекати.
Як досить буде всім води,
То зможе сонечко прийти,
І буде землю зігрівати,
А ти не будеш більше сумувати!