( від матері загиблого бійця)
Ні, я не плачу й не ридаю,
Лиш тихо сльози витираю.
За все те горе, що я маю,
Нікого я не проклинаю.
Та знайте:вас не пробачаю!
За вами тут спостерігаю,
На вус тихесенько мотаю
Й на ваші дії ще чекаю.
А ви створили з мого краю
Для себе лиш куточок раю,
А люди що? Ну, що я маю?!
Та я надіюся й чекаю..
Ви мусите, я добре знаю,
Прогнати з Ради вовків зграю,
Лишитися земного раю,
Того багатства і розмаю.
А ні - хай Бог вас покарає
Й все ваше зло вам повертає,
За те що кров ми проливаєм,
За сина, що пішов до Раю.
За те, що з серця вириваю
Цю рану і слізьми латаю.
За те, що спокою не знаю -
За все! За все хай покарає.
Гарно, Олю! 
Уникайте дієслівних рим! 
