Багато науки ковтнули,
Пройшли битий шлях і поля,
Де бурі жорстокі заснули
Чекати інакшого дня…
Видмухувать серце і душі,
Що нічим було затулити,
Моря забиратимуть суші,
Щоб ми розучились ходити…
Дружити з своїми думками,
Без суму на себе дивитись,
Собі кожен день дозволяти
Слабкими на мить залишитись,
І не затуляти провалля
В чужих нехороших думках,
Про інших ми не забуваєм, –
Вони забувають про нас…
Усе нам дозволено мати,
Але ці нещадні страхи
Продовжують нас убивати,
Нав’язують думи свої…
У волі побачити волю,
У щасті – його віднайти,
Немає ніякого болю, –
Ми все це створили самі…
30.12.2016