Ще один пройшов незрозумілий день,
залив його в кінець стаканчик віскі,
в дурмані я сиджу і голова не та,
наружу пре, все скрите від таінства.
Проклятя, знов сидиш ти в голові
Я хочу спокою прошу тебе, покинь ти
Я тягну два по сто, і у руці
між паляцями в обіймах синій вінстон.
Картинки кольорові в голові
одна за другою летить,летить і не минає
і сука знов нагадує мені,
усе що було, і чого уже не має...
В дурмані я сиджу і голова не та
Наружу пре, все скрите від таінства
забудь би все, забути все, до дна
перевертаю свій стаканчик віскі.
