/

Ще  один  пройшов  незрозумілий  день,
залив  його  в  кінець  стаканчик  віскі,
в  дурмані  я  сиджу  і  голова  не  та,
наружу  пре,  все  скрите  від  таінства.

Проклятя,  знов  сидиш  ти  в  голові
Я  хочу  спокою  прошу  тебе,  покинь  ти
Я  тягну  два  по  сто,  і  у  руці  
між  паляцями  в  обіймах  синій  вінстон.
 
Картинки  кольорові  в  голові
одна  за  другою  летить,летить  і  не  минає
і  сука  знов  нагадує  мені,
усе  що  було,  і  чого  уже  не  має...

В  дурмані  я  сиджу  і  голова  не  та
Наружу  пре,  все  скрите  від  таінства
забудь  би  все,  забути  все,  до  дна
перевертаю  свій  стаканчик  віскі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2016
автор: Endre Kote