Мої рушники, ви - мої вишиванки,
Недоспані ночі, тривожні світанки.
В них спів соловейка і крик журавля,
Що стомлені крила несуть іздаля.
Тут маки червоні цвітуть в полотні,
Вони посміхаються людям, мені.
Ромашки, волошки, дубові листочки,
Що шила на долю для сина і дочки.
В добрі щоб, в здоров'ї ішли їх роки,
Щоб завжди із ними були рушники,
Ще зорі вечірні та вранішні роси,
І стрічка яскрава, заплетена в коси,
Ще сонях, що виріс на рідних полях.
Тут квітне Вкраїна в моїх рушниках.
Ні, це взято з інтернету, але колись я так вишивала. Зараз остались тільки рушники і то , в нас уже вишивають хрестиком, або вибивають крючком. Дякую Вам за відгук !