яка ти на смак?
час не може сказати.
а я розкажу..
як красиво летіла в обійми,
мов пташка на ймення Одрі,
котра довго чекала приходу
весни..
ми
юні, прекрасні, горді
після жорсткої
зими.
як пітніло і дихало небо
від нашого мирного сну..
мені більше нічого
не треба -
я ніколи тепер
не засну.
як дезертир,
що впав і не може встати..
не можу стріляти
в життєвий вир..
які теплі у тебе долоні,
моя мила,
прекрасна
Одрі..
прекрасна
і мила Одрі..
я тебе не любив..
це щось сильніше
найщасливіші
тепер не тут.
десь інші створили
культ
і поколоняються
ідолам.
дивляться вранці
відео,
а потім малюють
кут
і радіють, бо ось воно.. Щастя.
знайшли. поховали заживо.
можливо у мене марево,
бо цілую твоє зап'ястя?
бо підпалюю зорі спомином
в надії,в молитві незрозумілій?
над уявним принишклим
комином
жевріє слово до милої..
(дощ розв'язав клубочок)
яка ти на смак?
не напишуть псевдо-пророки..
буде не так.
дай
відламати
шматочок.