Ой, сину милий, ти мені прости:
Як мало ти прожив тут разом з нами,
Не снились кольорові тобі сни,
І мало розмовляли вечорами.
І вишиту барвистими нитками
Сорочку, ми не втигли дарувати,
Бо вік у тебе, з юними роками,
Війна назавжди сміла відібрати.
Зазнав з дитинства долю сироти,
Йшов по життю тернистими шляхами.
Твої дороги легкі не були,
Бо скроплені сирітськими сльозами.
Ой, сину милий, ти мені прости
За всі свої, в житті, поневіряння,
Бо не зуміли ми уберегти,
Й нам залишилися лише страждання.
Покинув нас, полинув в небеса.
Ти, сину, став - Героєм України.
Та біль у моїм серці не згаса,
Й душа ридає за тобою, сину.