Люблю усіх: і ворогів, і друзів,
Бажаю їм і щастя, і добра.
Життя в жорстокім світі – це не казка,
Але, повірте, – це все рівно гра.
Ми бавимося в добрих, злих, кумедних,
Бо десь в душі глибоко – діти ми.
І кожен з нас чогось таки боїться:
Згубити гроші... душу, чи тюрми...
Для когось бог – це гроші та маєтки,
Побільше доларів, щоб спати в них.
Для праведних Господь – Творець Єдиний.
У Ньому – суть життя, любов, успіх.
Проте, щоб все це людям зрозуміти,
Потрібно в зрілість душу привести.
В Господню школу трохи походити,
Навчитися прощати і любити.
Лише тоді ми змінимо забавки,
Позбавим світ жорстокості та зла,
Залишимось як діти на хуставках,
Що із добра, любові, світла тла.
жовтень 2014
(с) Валентина Гуменюк
Позитив від вашого вірша! дружимо...
