Ой, не здоєна стояла
На фермі скотина,
Бо із вечора гуляла
Доярка Галина.
Сонце встало і по небу
Тихенько гуляє.
Наша Галя о десятій
Очі відкриває.
Чорні плями під очима,
На скроні пір’їна,
Ще й з волосся позвисали
Залишки із сіна.
Мабуть, губи були вчора
Пухкенькі, червоні,
А сьогодні все на вигляд,
Мов топтались коні.
Оце були посиденьки
У дівчат учора,
Що на ранок за домівку
На фермі комора.
Десь і туфлі завалялись,
Лиш каблук в кармані.
Та це були всі дівчата
Вчора ще й у бані.
Сонце високо вже встало,
Нагріває небо.
Наша Галя йде в корівник –
Корів доїть треба.
Ой, замукали корови,
Бо у них це свято.
А Галинка з овочевим
Прощалась салатом.
Взяла відро Галинонька,
До стайні підходить,
А її нечиста сила
Кудись в боки водить.
Поставила табуретку,
За вим’я взялася
І знову в обіймах
З відром обнялася.
Подивилася корова,
Яке в Галі горе,
Підступилась до відерця
Та Галі й говорить:
«Ти Галинко не хвилюйся,
В житті так буває.
Ти мене тримай за вим’я,
А я пострибаю!»
Андрій К.
03.12.2015 року
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25434