Сьогодні не зійде твоя зоря,
І не осяє мою душу.
Сьогодні зрозумів одне лиш я,
Без тебе далі жити мушу.
В холодну темну моторошну ніч
Мене не буде гріти твоє тіло.
І не побачу блиск очей твоїх,
Що ощасливити мене б зуміли.
Ніколи не почую голос твій,
Не потону в твоїх обіймах.
З тобою, наче, втратив частку мрій,
І світ тепер змінитися повинен.
Але…
Все, ніби, як раніш, і час собі іде…
Зійшло вже сонце – й знов заходить.
Таке, мабуть, життя – життя як карусель,
Не накатавшись, часом треба сходить.