РІДНА, ЛЮБИМА, ДОРОГА МОЯ ЛЮДИНА
Як хочеться, щоб завжди ти поруч (був) була…
Рідна, любима, дорога людина моя!
Без тебе життя тепер я не уявляю,
Та думках постійно все переглядаю…
Я переглядаю, думаю й гадаю…
Чому мене доля так нагородила?
За що мене так доля полюбила?
ЇЇ подарунок ніколи я не розгадаю…
Для чого довга розлука має бути?
Невже, що було, не можливо забути?
Простити один одному все, що було.
Образливого не було і минуло давно.
Подарунок треба з вдячністю приймати!
Немає потреби його розгадувати.
Доля дарує, але Бог всім керує,
А життя та час вам все відполірує!
29.06.2015 р.
А. Рогуля