Не той хороший є народ і та країна,
Де рідну мову знають. Але де сиротина
Окраєць хліба з маслом буде мати.
Де сірочола героїчна мати
Виховує в добробуті дітей.
Де школа - не тюрма, а колибель ідей.
Де нам за погляди роти не затикають,
А, навпаки, свобідну думку з радістю вітають.
Де кожен чистий совістю перед собою.
Де назавжди забули про летальну зброю.
Де не говорять, що культура особлива в нас і незамінна,
А вірять, що й у інших злотоцінна.
Не кажуть, що єдина наша мова,
А й знають, що у інших - не полова.
Де в кожного традицій й мов в душі без ліку.
Де я не патріот, а громадянин світу.
Адже не мова й прапори творять країну,
Не герби й кольори. Лише людина!