Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анно Доміні: Жарина сонця - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юрко Коваль-Самбірський, 15.05.2015 - 11:54
Дуже добре Нактонган вплетене в рядки вірша...Так Ви дійсно з Кореї???!... Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, взагалі-то на сторінці в профілі так і написано... А що вас дивує? Нашого цвіту - по всьому світу Валя Савелюк, 14.05.2015 - 08:17
справді... намагаюся не лукавити навіть із ввічливості... "так-так -- ні-ні... а все що поза цим - од лукавого" - пам"ятаєте ж - із Нагорної проповіді... віршик простенький... Досконалість, Гармонія, Правда, сама Любов - також прості... ну що складного у вислові "не убий"? чи "не сотвори собі кумира"?... чи "люби ближнього свого як самого себе"?... "люби Бога"... отакі прості принципи закладені у основу Рівноваги... якби, скажімо, Марс вирішив підгризти межі і за рахунок орбіти Землі трохи розширити всої володіння, то вся Сонячна система рухнула б - збилась би в купу, вся Гармонія зруйнувалась би, а слідом і увесь Всесвіт упав би в хаос... але Марс любить Бога і керується принципом йому покладеним - "не укради"... як і все продуктивно, творчо налаштоване у світі Божому - усе просвітлене, тому "Земля крутиться"... Сонце світить є, звичайно, простота, яка прагне до примітивізму, а отже, до хаосу - але для того людині і дано "око", щоб вона розрізняла де яка "простота" - Бог сотворив Досконалий Світ у всіх виявах-проявах і найдрібніших деталях, ворог же вигадав дзеркало, у якому все ніби таке саме - тільки навпаки... от і маємо все по парі - дві любові навіть (любов і Любов), дві совісті - одна тоталітарна (совесть - єто такая сила, которая толкает нас на такие поступки -любі вчинки, які отак виправдовуються), друга - істинна, та, яку називають голосом Бога в людині (підказка, продиктована Турботою) і так далі - усе має свою дзеркальну тінь: при поверховому огляді - все між собою похоже, але "зло ховається у деталях" - у незначних, здавалось би, відмінностях - просто, де у істинного права сторона, там у дзеркального - ліва, усього лише... але це вже - протилежності... і між цими протиледностями, істиною і дзеркально перевернутою ілюзією, людина і вчиться "бачити і розрізняти", чути голос Бога, який завжди остерігає від помилок, але Свободу Вибору не обмежує...) ох, пані Анно, вже я Вас, думаю, трохи втомила роздумами моїми, сь Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
черпаю і черпаю у Вас мудрості і натхнення
Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді?? Не сподівалася таке почути від Вас, пані Валю, - бо віршик, як на мене, дуже простенький. Хоча і тут почуття мої щирі, звісно - римуються отак часом під час стояння-спостерігання-милування заходом сонця у парку
Касьян Благоєв, 12.05.2015 - 13:50
ви і у цьому майстер говорити, - там, де маєш віддати належне гостинній землі, чужій, та привітній, красу бачите, і в тому щирість проявляте, де серця почуття сховалися раз - і назавжди.а їм, почуттям, таки непросто без відчуття святого (як для мене): "і душі, і думкам, і тому ж серцю прихисток - свій дім, де стіни - за друзів, що затишок створюють, не стеля - за все небо над тобою" Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вона не чужа! Дім мій - тут більше, аніж де-інде (наскільки взагалі наш дім може бути в цьому світі...)
|
|
|