Полинова ріка (до презентації збірки чарівної поетки Лесі Геник з одноіменною назвою)
Пірнаю в річку, хоч вона гірчить,
Та гіркота ця, вочевидь, цілюща,
Щоб цінувати солод райських кущів,
Гірка в житті повинна бути мить.
Солодкого - гіркого на роки
Для мене Доля зготувала мірки,
Хоч вже, колись, кричали друзі: Гірко!!!
Пропорції не знаю я таки.
На смак річкові води, як полин,
Але не буду я гнівити Бога,
Бо це моя, лишень моя дорога
І, слава Богу, ще не йде на спин.
Щось я пропустив, мабуть... Та до привітання приєднуюсь. Доречі, ми з Іриною Лівобережною та Уляною Задарма ось щойно теж збірку видали- "Сонячні руни поезії". А в минулому році я сам- дві... ПОЗДОРОВЛЯЮ!! !
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Користуючись нагодою, хочу подякувати Лесі за її чудові збірки, які вона переслала для нашого шпиталю Гарні вірші, теплі побажання бійцям - це такі ліки, що не менш важливі, ніж медпрепарати! Любочко, Лесю! Радію, що в нашій країні є такі душевні люди!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00