Все наше життя складається з виборів: щоденних і тих, які більше ніколи не прийдеться робити, важливих і мізерних, необов’язкових і невідворотних. Проте є речі, які протягом свого існування ми все ж не вибирали – локація, сім’я, колір шкіри.
Однією з таких речей можна назвати і релігію. Взяти б для прикладу християнство. За різними даними, християнами є близько 25-30% населення Землі. І загальноприйнято, що якщо ти народився християнином, якщо тебе хрестили, ти ним залишаєшся протягом життя. Більше того, дана релігія вважає перехід в іншу релігію гріхом, за який – пряма дорога в пекло. Релігія – спосіб маніпулювання людьми через страх невідомої кари; необмежена влада і корисливість.
Чому хтось за тебе має робити за мене мій вибір? Я обираю те, у що хочу вірити я сама. Чому хтось повинен вказувати мені, якою я повинна бути? Я ж не вибирала собі те, в чому народилась. І це нормально, що мені може не сподобатись те, що вже в свідомому віці я розумію. Та ж ні – «змінити релігію – гріх»! Я хочу свідомо прийти до того, у що вірю. Я хочу, щоб моя релігія співпадала з моїм власним баченням світу. І хай суспільство засуджує те, що я вибираю. Та це тільки тому, що людство завжди гнобило те, чого не розуміє. Якщо я нікому не роблю шкоди, справді поганих речей, якщо моя совість переді мною чиста – тоді я це є я.
Виділитись і знайти щось своє важко. Сіра маса, як трясовина, затягує і не відпускає. Індивідуальності придушуються і тільки по-справжньому сильні люди можуть відкинути осуди суспільства, канони і догми, встановлені невідомо ким, та вже точно відомо для чого, і робити те, до чого лежить душа і розум. Насправді гріх - бути частиною стада, сліпо вірити тому, що ліньки пояснювати і відкривати, витрачаючи свій час, кров і цінності. Гріх – не шукати свою дорогу. І хай яким би тернистим не був шлях, гріх – здатись. Вірю, що у своїх починаннях дуже вже просто залишитись на самоті. Поодинокі шукачі трапляються, проте в першу чергу ми самотні. Не бійся самотності. Страх самотності – відмінна риса маси.
Шукай свій шлях. Роби свій вибір.
Многое хочется сказать, но боюсь, оно не уместится в рамки здешних окон..Спасибо за честность и мужество. Ибо все это -говорить, мыслить, искать свой путь, совершать выбор - и есть мужество, цена которому одиночество. Пусть религия лишь винтик в механизме манипуляций, но обнажая частность, вскрываем общее. Сами термины при этом не важны, но я бы сказала - не грех, а ошибка. Ошибка не искать себя и свое, ведь иначе не обретешь вселенную и душа твоя не скажет тебе "здравствуй".. Цена велика, не скрою, но..не нужно о том думать, надо просто идти.
Дагней відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені приємно, що Ти однодумець. Що Ти зайшла, прочитала, і самотність - яка би вона не була - не така вже й самотня. Дякую Тобі за мужність і за те, що ці слова Тебе знайшли.
абсолютно солидарен со всеми мыслями ибо они перекликаются с моим видением в том числе вчера. радует что ты задумываешься об этом выборе. хочется надеяться что другие тоже еще способны оживить в себе способность думать
Дагней відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за підтримку в коментарях, за клич розвиватись.