Я не хочу, щоб сон був віщим,
бо він дуже страшний і зловіщий.
Хай не сниться такий нікому:
я тікаю із рідного дому.
В обі руки хапаю діток,
а за спиною маленький свиток,
болем скрипнула рідна стіна.
Сниться : і до мене дійшла війна.
Розгубилась. Куди тікати?
А десь поруч плюються гармати.
Невідомо ,що далі буде.
Біжу, діти біжать, біжать люди.
Всі біжать...Прокинутись важко.
Серце б'ється, як спіймана пташка.
Ні!!! Розплющую мокрі очі,
рідні стіни побачити хочу.
Все...Я вдома. Вдома!..Спокійно.
Навіть діти сопуть мелодійно
і стіна не скрипить, завмерла.
Ну і сон Бог послав...ледь не вмерла.
