В душі весна,
Надворі зима.
На душі смуток,
Навколо веселощі.
І чомусь не так, як у всіх і скрізь,
Якийсь чорт всередину заліз.
Так і звик вже до цього чорта,
Бо він же – я!
Оттаке звання вже маю,
І як на краще все змінити не знаю.
Але не буду служити злу,
Зло своє перетворю в золу.
Її розвію по землі,
Аби стало більше навкруги зелені.
Тоді весна навіки розцвіте,
Все на свої місця розкладе.
Потоне смуток мій
У морі нових радісних подій.
Але ж не все одразу,
Спочатку вбити треба цю заразу!..
Зима 2011.
P.S. Таки не вбив.
