І.
Я сам тримаю кермо
свого роману
про невідомого героя.
Поводитись можна чемно,
щоб ви розтали
і думали, що я турецького покрою.
Я вас врятую від китайського продукту.
Так багато хороших чемних дівчат
всяким пацанам на вухо м'явчать.
Ці пари не повинні доходити до фази репродукту.
Яке там може бути виховання і забезпеченісь сім’ї?..
Я викидень еволюції, випадковий дефект,
який вижив, бажав жити, говорити, розуміти, etc.
Не варто було робити смішні спроби мої.
Я вас рятую від себе,
хоч самотність і не сильно вабить.
ІІ.
Наче й не було,
Як то зробити?
І наче й бути не мало.
Можна лише уявляти...
Назад не вернути,
Всього не стерти.
Не всім мене забути
навіть, коли вмерти.
Люди забувають...
і це втішно доволі.
Або, люди забувають
і це прикро до болю.
Мене забули б, хай,
сам прагну цього.
За свідомість дай
мені свободу всього.
Хочу благовічної пустоти.
Відкинути свої нечистоти.
Прирівнятись до простоти
і послати земні чесноти.
Розсій мою особу!
Ти тут? Чуєш, Сатано?
Візьми душу со́бі,
чорну, її абияк полатано.
Розділи між людей моє зло,
щоб воно не концентрувалось.
Частина мене мене погризла,
якби ж всього не відбувалось.
ІІІ.
Невідомі нікому такі псевдоніми,
хтось інший красується на фото,
тримає кубки руками сильними,
долає перешкоди, забуває прольоти.
Люди тільки щасливіші, кардинально.
Ця людина зрозуміла й однозначна.
Оптиміст, хоч і мислить не глобально.
Особистість необмежена і практична.
Питань зайвих не потрібно,
зараз фантастичне сьогодні.
Не ідеал — це зразу помітно,
не геній: таких навіть не сотні.
Але не ускладнює,
але знаходить підхід.
Натхненням келихи наповнює
гостей, яких розтоплює лід.
IV.
я бачу відображення у дзеркалі.
я дихаю щодня без упину.
я затиснутий у напівтвердому калі.
я думаю, що ми болото, а не глина.
я не бачу сенсу в задзеркаллі.
я презираю на людей свою подобу.
я не мрію про тіло зі сталі.
я знаю, що булька - моя пригода.
нагадуйте мені про мій цинізм,
про всю ненависть до вас.
робіть як робили примітивізм,
дайте роздивлюсь, в профіль і анфас.
згадуйте іноді мій авіталітізм,
прощавайте, добре було, клас!
16.01.2015.
ID:
552091
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 16.01.2015 15:08:12
© дата внесення змiн: 02.02.2015 01:00:10
автор: Dingo Барський
Вкажіть причину вашої скарги
|
