Мов липу, край оббирали
І совість топили в бренді -
Таких ми «героїв» мали,
Такі були навіть в тренді.
Гадали, їм бути вічно.
Московські вдягнули лати.
Народу мрії одвічні
В крові рішили скупати.
Та вийшли нові герої
Вітчизну будить від мари
Із серцем палким, без зброї.
Їх сотні – увись за хмари…
Та смерть не скувала волю.
Піднявся народ у честі.
Зламавши кийок контролю,
Збудившись зі сну сугестій.
Утік президент злочинний,
Що в серці лихе леліяв.
Чекали люди на зміни.
Двоглавий ненависть сіяв.
Гострились мечі ворожі.
Писались підступні плани.
Почалась війна. О, Боже!
Невже це діється з нами?
На схід подались солдати.
Їх «Гради» товчуть без спину.
А хто це голосить? Мати!
Вона поховала сина…
Вогонь палить атмосферу.
Вояки не тратять віри.
Їх крила – то волонтери
Зі світу і України.
Рве кігті війна-левиця.
Степами біда гуляє.
Коли це усе скінчиться,
Над краєм зоря засяє?
26.12.14
Це точно що крила наших захисників - це волонтери. А точніше наш народ. В іншому разі вони були б голодні, холодні і не озброєні. Написали про наболіле.
