Існує тисячі мільярдів людських слів,
А ти не знаєш як коханому признатись,
Як попросити прощення у матерів.
А підбереш слова, усе одно будеш вагатись.
Хіба без спотикань ти можеш підібрати
Слова подяки мужньому солдату,
Який за тебе на війну пішов вмирати,
За тебе ж відпустила його мати.
Звичайно легше в злості говорити,
Простіше вимовляються брудні слова.
Вони ж бо ранять, можуть навіть вбити.
Коханою щокою потече сльоза.
Як важко мовити, що за людиною сумуєш,
Що кожний вечір згадуєш лишень її,
Без неї й не живеш ти - просто так існуєш,
Як тяжко описати почуття свої.
