Я знову зникну
та це буде краще.
Складу написане у невеликий ящик
і намальоване запхну в мішок.
Нехай це навіть
викликає шок
серед колег і навіть
колежанок.
Помер мовляв невчасно та зарано
але назавтра
крок і крок і крок,
усе забулося,
немов не існувало.
Неначе ти, євген,
неначе валя,
як, володимир,
ти
від цього світу мав би відійти
неначе від сотвОреного аутор.
Дзизчить і падає
потвора та навала,
неначе божевільна Жанна д"Арк.
Сягнувши зрештою
зірвав я
"всьо што смог"
нехай би навіть -
мовою придурків.
Я знову зникну.
Хай настане ранок.
Хай би вам це настане.
Та гудбайте турки.
Нехай би вам нарешті до мети.
Я знову зникну.
Швидко відійти.
І хай би вам дитячий
стане парк.
І несподівано натворене тривале.
