Ранок. Я прокинулась о 5-й годині. Швидко привела себе до ладу, кинула на кишку їжу, одяглася, начепила свої туфлі на 14 - и сантиметрових підборах, глянула в люстерко на себе-кохану, точніше на те, що від мене залишилося після того, як Анька, теперішня наречена мого брата Андрія, вилила кислоту мені на обличчя. Вона дуже кохає його і думала, що я його наречена, тому й вилила цю гидоту на моє личенько(думаю:"Дура, хвали Бога, що залишив тебе зрячою, думаючою, розмовляючою, ходячою, танцюючою, живою врешті решт). От буть після цього інциденту дружкою на весіллі свого брата. Коли Андрій знайомив Аню зі своєю сімєю, вереску було вдосталь: дівчина на колінах благала в мене вибачення. Що ж... Бог каже: треба прощати... Тим паче, мама казали мені:
- Доцю, ти в мене розумна, але надзвичайно гарна і харизматична!
А я думаю, якщо коли - небуть Господь захоче відібрати в мене все: здоров′я, красу, розум...ВСЕ, то харизму в мене Він нізащо не забере!
Спустившись ліфтом, я вийшла зі свого під′їзду, тримаючи на плечах сумку з одягом. В мене сьогодні зйомка відео на пісню "НОЧИ" гурту "STRIP", до якого мене відібрали з - поміж багатьох гарненьких танцівниць. В гурті тільки дві учасниці: я - танцівниця та співачка. Кастинг співачок проходив окремо,тому свою партнерку по гурту я ще не бачила. Сьогодні ми вперше познайомимося. Я лише знаю,що її звуть Саша.
*****
- Саша,знакомся,ето Ліля - представив мене мій продюсер засмаглій,пухкенькій,натуральній білявці,-а ето Саша.
- Очєнь пріятно - в один голос сказали ми і посміхнулись одна одній.
"Проста" - подумала я, бо Саша щиро посміхалась мені. Зовні ми дуже різні. Вона засмагла, пухкенька, натуральна білявка з голубими очима, я - брюнетка зі світлим обличчям та карими очима, високого зросту, худорлява.
-Дєвчьонкі, пройдьомтє на сйомочную площадку - запропонував Дмитро Олексійович.
*****
- "Тьомниє ночі,тьомниє ночі!
Тьомниє ночі - нє бєлиє дні!
Что нам с тобою пророчат?
Что нам пророчат оні?" - співала Саша першим альтом. Ми стояли на загороженій сцені,де був шест. Я тим часом стоячи на високих підборах біля шеста і тримаючи його в руках,підняла ліву ногу догори(шпагат). Вийшло круто. Потім я крутилася на шесті,тримаючи його руками й ногами. Далі за сценарієм до нас почали чіплятися товсті дядьки... Це не страшно. Це - лише відео, а не реальність.
-Єщьо раз! Єщьо раз! - цілий день кричав режисер.
Тепер я розумію роботу артистів...
*****
Прийшовши до дому о 23.00, я зняла з себе підбори, одяг, повечеряла та приготувалася до сну. Але перед сном я завжди молюся та зазираю до власного щоденника.
Розповівши йому про сьогодняшній день, я відкрила його першу сторінку, де було написано:
"1 серпня 2000 року - день,коли я назавжди стала потворою.
Увесь день я лише грала роль перед вами, а тепер читайте мене справжню: ДОКИ Я ВІРЮ, ДОТИ Я ЖИВУ, БО ЗА ЧОРНОЮ КЛАВІШЕЮ ЙДЕ БІЛА!" І я заснула
ID:
508178
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.06.2014 15:52:30
© дата внесення змiн: 09.12.2014 12:42:18
автор: Валерія Азовська
Вкажіть причину вашої скарги
|
Цікава історія... 
Интересно читать...Пишите дальше... 
