В тобі весь світ, усе що треба,
В тобі захована межа,
Межа, що розділяє небо,
І землю, що ось так чужа.
Чужа до болю, і до краю,
У ній тремтіння пустоти,
Так жаль, тебе на ній немає,
Так жаль, що десь далеко ти.
Нас розділяють два світи,
Реальність і дорога в небо,
Якби лишень був поруч ти,
Мені нічого більш не треба.
Я далі відчуваю дотик,
Руки твоєї у моїй,
Скажи, чому весь світ є проти,
Щоб ти в реальності був мій.
Я далі чую серця стукіт,
Який пронизує до дна,
І відчуваю теплий подих
Але тебе більше нема!!
А я не вірю, я чекаю,
Надіюся що все це сон,
А далі день за днем минає
Тебе ж немає все одно.