ДЕСЬ ОТАМ.
Десь отам, де з тобою, колись,
Вечорами зраділо стрічались,
Ми такі молоденькі були
І нас зорі на щастя вінчали!
Десь отам, по – над гладдю ріки,
Похилилися віти вербові.
Цілував твої губи п’янкі
У нестримному шалі любові.
Десь отам, осідала роса
На некошені трави шовкові.
Там дівоча цнотлива краса
Чарувала у милому слові.
Десь отам, м’яті трави густі,
Зберігали всі ласки і муки.
А ми разом купались в росі,
Наче діти, тримались за руки!
Десь отам, за стіною років,
Я від щастя сміюся і плачу!
І твоїх, вже покійних, батьків,
Молодими і дужими бачу.
Десь отам, де весільний розмай
Нас повів на однім рушникові,
Розливався музик дивограй,
І пісні розливались рікою!
А вже тут, пролетіли літа,
Ми не встигли, як слід, і збагнути,
Що настала пора золота,
Що нам мало лишилося бути.
І хоч тяжке життя ще люблю,
Хоч ще милі нам спільні ці ночі,
Та з тривогою пильно дивлюсь
У твої – дуже стомлені очі.
01.11.2013
ID:
500730
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 23.05.2014 12:08:25
© дата внесення змiн: 23.05.2014 12:08:25
автор: dovgiy
Вкажіть причину вашої скарги
|
