Життя, зазвичай, не таке вже і щедре на друзів,
Але із нею мене не звести воно не змогло!
І я перед ним буду завжди у вічній заслузі,
Бо з чудом таким мені більше усіх повезло...
Чарівна білявка, ховаючи в кучерях щастя,
Мене полонила простотою своєї душі...
А червоною стрічкою свого зап'ястя
Навчила у серці усе берегти..
Людина звичайна, але все ж незвичайна!
Розумна і щира, весела й водночас сумна...
Але все ж вона така життєдайна!
Відверта, розкута і ніяк не проста...
Моя дівчинко, життя буде складним, повір,
І душу терзатимуть, і серце "посадять" не раз...
А я буду поруч, незгодам всім на перекір...
І може не так біля тебе, скільки ти у моїх думках...
У кого ти є у житті, може точно бути щасливим!
Бо ж щастя від тебе ще більш, ніж від "Мілки"!
А от слід по собі ти зажди лишаєш єдиний:
"Чарівна білявка - Олюня Топілко"
