Капали сльози на мої долоні.
Бо не мене тепер ти цілував.
Вже була друга у моїй короні.
Руками своїми іншу ти обіймав.
Чомусь занадто я тебе любила.
Й не знаю, що зараз робити мені.
З тобою бути я завжди хотіла.
Хотіла, щоб було добре тобі.
Ти знаєш, дуже сильно помилилась.
Готова я на все заради тебе.
Ночами за тебе Богу молилась.
А тобі було байдуже до мене.
Тепер я плачу – ти смієшся з нею.
Збираєте врожай, який садили ми.
І йдети вдвох ви моєю ріллею.
Та ще багато варто вам пройти.
