Я хочу тримати руку твою
А поглядом створювати небеса
Забути той час, в якому пливу
І який не повернеться назад.
Я поглядаю на тишину
Яка з’єднала погляди найміцнішим путом
Бо я кохаю лиш тебе одну
Мою небом надіслану подругу.
Від дотику руки я спалахну
І порину до твоїх тенет
Бо я люблю тебе, дуже люблю
Солодку зорю усіх небес.
Ніжність і божественність цих очей
Долоні дотик із небосхилів
І губ поцілунок твій простий
Це мрії реальні, що можуть здійснитись.
Яка ж незвичайна річ це кохання
Бо спішить і не має зупину
Але все ж коронують тут наші бажання
Я хочу тримати руку твою без упину.
