Жовто-зелене віття добра
Пізній гість затулив своєю тінню.
мабуть саме в цю мить твоя нора
Вперше нагадала мені долесплетіння. Сплеском ріки бігла від тебе я,
Закриваючи білим простирадлом груди.
Знала: якщо немає там добра
То і снігу уже не буде.
Нині маємо якийсь сніг.
Може опади із якогось хімзаводу
Замерзли в повітрі
і мають нас всіх
За прихильників всякого штучного зброду.
Проте в будь якому випадку це для нас - сніг.
Біло-пухнасте втілення добра і ласки
нас охоплює почуття казки,
коли дивимося на засніжені поляни.
Білосніжні поля.
Чорне небо вночі.
Й тихі зорі блискучі.
Ну невже є людина на цій землі
яка для щастя теж цього лиш хоче?
Невже? Знайдіть мені іще таку одну,
Знайдіте, я прошу вас, ну будь-ласка,
Ми будемо дивитись вдалину
і слухати минулорічні казки.
