Кралася по стежках,
По лісових стежках.
Ховалася від неї.
Причарувала світлом,
Й гукала до своєї
Домівки, підкликала.
Повисло на гіллі.
Життя моє оспівала,
Зозуля так голосно й гучно кричала.
На гіллі високім, повисло на гіллі
Піснями оспіване, зозулі моєї.
В лісовім мережеві не блукала,
В лісову таємницю мене ти гукала.
Закликала щастям співочим:
Візьми з собою з скрині дні свої дівочі.
І під музику , до гілок моїх танцюй,
У небо танцюй, просто неба.
Повисло на гіллі.
Життя моє оспівала,
Зозуля так голосно й гулко кричала.
На гіллі високім, повисло на гіллі
Піснями оспіване, зозулі моєї.
