Зозуля

Кралася  по  стежках,
По  лісових  стежках.
Ховалася  від  неї.
Причарувала  світлом,
Й  гукала  до  своєї
Домівки,  підкликала.

Повисло  на  гіллі.
Життя  моє  оспівала,
Зозуля  так  голосно  й  гучно  кричала.
На  гіллі  високім,  повисло  на  гіллі
Піснями  оспіване,  зозулі  моєї.

В  лісовім  мережеві  не  блукала,
В  лісову  таємницю  мене  ти  гукала.
Закликала  щастям  співочим:
Візьми  з  собою  з  скрині  дні  свої  дівочі.
І  під  музику  ,  до  гілок  моїх  танцюй,
У  небо  танцюй,  просто  неба.

Повисло  на  гіллі.
Життя  моє  оспівала,
Зозуля  так  голосно  й  гулко  кричала.
На  гіллі  високім,  повисло  на  гіллі
Піснями  оспіване,  зозулі  моєї.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469437
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2013
автор: Катерина Опал