ОРИГІНАЛ:
О да, любовь вольна, как птица,
Да, всё равно - я твой!
Да, всё равно мне будет сниться
Твой стан, твой огневой!
Да, в хищной силе рук прекрасных,
В очах, где грусть измен,
Весь бред моих страстей напрасных,
Моих ночей, Кармен!
Я буду петь тебя, я небу
Твой голос передам!
Как иерей свершу я требу
За твой огонь - звездам!
Ты встанешь бурною волною
В реке моих стихов,
И я с руки моей не смою,
Кармен, твоих духов...
И в тихий час ночной, как пламя,
Сверкнувшее на миг,
Блеснет мне белыми зубами
Твой неотступный лик.
Да, я томлюсь надеждой сладкой,
Что ты, в чужой стране,
Что ты, когда-нибудь, украдкой
Помыслишь обо мне...
За бурей жизни, за тревогой,
За грустью всех измен, -
Пусть эта мысль предстанет строгой,
Простой и белой, как дорога,
Как дальний путь, Кармен!
ПЕРЕКЛАД ВІЛЬНИЙ:
Кохання - вільне, наче птиця.
Я добровільно твій.
І буде стан мені твій сниться
У страсті вогняній.
У хижій силі рук нез́емних,
В очах, де зради тьма.
Весь жах страстей моїх даремних,
Кармен - ночей жаѓа.
Cпіватиму тебе і небу
Твій голос передам.
Як інерей звершу я требу
За твій вогонь - зіркам.
Ти перетворишся у хвилю
В стрічках моїх віршів.
З руки своєї я не змию
Твоїх, Кармен, духів.
Мов ватра, що заб'є вогнями
В тиші на мить нічній,
Блисне сліпучими зубами
Лик невідступний твій.
Солодку томлю я надію,
Що у чужих краях
Мене колись, так думать смію,
Згадаєш крадькома...
За хвилями життя тривоги,
За біллю зрад гірких.
Можливо, думка і убога
Проста і біла, мов дорога,
Кармен, - та не з легких!