ВСЕ ДАВНО ВІДЦВІЛО, Я ЗАПІЗНО ДО ТЕБЕ ВЕРТАЮ,
ОБЛЕТІВ БІЛИЙ ЦВІТ, ЩО НА ЯБЛУНЯХ БУВ,НАЧЕ СНІГ.
ЯК СТРАЖДАВ Я ТОДІ, ЯК Я ВИЖИВ БЕЗ ТЕБЕ,НЕ ЗНАЮ,
ДЕСЯТЬ ЗИМ, ДЕСЯТЬ ЛІТ,ТОЖ ДОЗВОЛЬ ПОКЛОНИТИСЬ ДО НІГ.
БУЛИ КОСИ ТВОЇ, МОВ КОЛОССЯ В ЖНИВА,ЗОЛОТІЇ,
А ТЕПЕР СИВИНА ЇХ ПОКРИЛА,НЕНАЧЕ ТУМАН,
ХТО ВІДДАСТЬ ТІ РОКИ, ХТО ПОВЕРНЕ НА ЩАСТЯ НАДІЇ,
КОЛИ В СЕРЦІ ІЩЕ ТАК БАГАТО НЕЛІЧЕНИХ РАН.
Я ЗНУЩАННЯ ТЕРПІВ, І КАЙДАНИ,ЩО РІЗАЛИ РУКИ,
І ВАЖКІ ЛАНЦЮГИ,ЩО ХОДИТЬ НЕ ДАВАЛИ МЕНІ,
РАДИ ДНЯ ЦЬОГО ЖИВ, І МОЛИВСЯ,ЩОБ НАША РОЗЛУКА,
ЗАКІНЧИЛАСЬ СКОРІШЕ, І В ОЧІ Я ГЛЯНУВ ТОБІ.
Я НЕ ВБИВ І НЕ ВКРАВ,НЕ ВЧИНИВ Я НІЯКУ ПРОВИНУ,
Я ЛИШ ПРАВДИ ШУКАВ,ТА НЕМАЄ У СВІТІ ЇЇ,
Я НАЙБІЛЬШ ЗА УСЕ ЛЮБИВ НЕНЬКУ СВОЮ-УКРАЇНУ,
І ЗА ВОЛЮ ДЛЯ НЕЇ, ЖИТТЯ НЕ ЖАЛІВ БИ СВОЄ.
БОГУ ДЯКУЮ Я,ЩО СЬОГОДНІ ПРИГОРНУСЬ ДО ТЕБЕ,
ЗАЦВІТУТЬ ЩЕ САДИ ,ЗАКОЛОСЯТЬСЯ ЗНОВУ ПОЛЯ,
ЖУРАВЛІ ПРОЛЕТЯТЬ У БЕЗХМАРНОМУ СИНЬОМУ НЕБІ,
І Я ВІРЮ,ЩО ВСТAНЕ З КОЛІН УКРАЇНА МОЯ.
Наталя Хаммоуда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, це історія мого дідуся, який за Сталінськмх часів провів у тюрмах 10 років за одну-єдину фразу"СЛАВА УКРАЇНІ!", сказану в полі, але почуту кимось ...(була анонімка в сільраду,арешт, суд). Він все життя організовівав підпільні збори для молоді, розповідав їм історію України,не модифіковану москалями, а ту справжню.( Ми малими малювали тризуб на піску, а потім затерали,щоб не було видно. ) Ми знали на пам"ять гімн України , який при каганці співали у розваленій сусідській хаті. Головне,що ніхто із дітей чи їх батьків діда не видали. А в 90_ті роки був жорстоко побитий нелюдами, яким не до вподоби була вільна Україна, релігія, відкриття давно закритої церкви.
