Так мов нічого і не було…
А часу вік вже ніби спливло…
Політ птахів…сріблясті ключі
І сум нічий…він прийшов вночі.
І гіркота всіх невірних слів,
посеред неба чистого грім.
В зрадливих краях і вже на краю…
З всіма «ненавиджу» і «люблю».
Так невідомо й невіддано…
Так часом владно чи піддано…
Так мов нічого і не було!
Лиш з диким подивом чуже чоло…
Так… мов нічого… і не було..
Так все спливло…так все спливло… (c)
Mariana Mys'ko
