Якось то раз мені і другу
Старий солдат розповідав:
"В боях була уся округа,
І я також тут воював.
Нас було в мами троє діток,
Я і ще старші дві сестри,
І всі ми стали партизани,
Домівков стали нам ліси.
Мій батько згинув ще в тридцяті,
В сибіру десь на Колимі.
Хоч і жилИ ми не багато,
Згубили кляті москалі.
Сестра моя ,Марічков звали,
В бою з фашистом полягла,
Криївку груддю закривала,
Та ї граната рознесла.
Друга сестричка не стерпіла,
Сама себе з життя звела,
Як жити ще вона хотіла,
Та навкруги була війна.
Мені було дванатцять років,
Як я, пішов у перший бій
Хоч страшно було, та миналось,
Бо захищали край ми свій.
І мама все - це пережила,
Оті тридцяті і війну,
За нас ,і день, і ніч молилась,
Та тільки я ,один живу.
Тож прошу ,вас,живіть ,працюйте,
Цінуйте ,ви своє життя
Молітся ,що би не вернулась
О та проклятая війна."
