Влада нас уже не чує, не слухає, не бачить,
Як народ наш український на неї батрачить!
Може, Вам, вже досить, сміятися над нами?
Ми тепер вже, Вашими, усі стали рабами.
Україно, наша люба! Ти, Україно, наша мила!
Чому, тебе, ніяка сила, від них не захистила?
Що ж, то буде дальше, ми уже не знаємо?
Що у рідній ми країні вже всі робити маємо?
Ми, вперед уже не йдемо, вертаємось назад,
Коли в нашій Україні, якийсь буде вже лад?
Досить нам брехати, що покращення буде́,
Воно до нас ніколи, напевно й не прийде́!!!
Вставайте, українці, вже всі з колін своїх!!!
Не дозвольте, Ви, зробити з себе такий сміх!
Ми нація дуже горда, та в обіду не дамося,
Якщо буде потрібно, завжди захистимося!
Єднаймося українці! В єднанні наша сила!
Щоб ніяка влада з верху, нас, не підкорила.
Ми любим тебе, УКРАЇНО! Любим тебе, МОВО!
Всі захищайте українське наше рідне слово!
Не впадіть духом, українці! Тримаймося за руки!
Ми, з Вами, вже перейшли, не таке горе й муки!
Як будемо йти разом, проблеми всі здолаємо,
Що стане нам всім краще жити, надію таку маємо!
Гордо голови тримаймо! Захистимо БАТЬКІВЩИНУ!
Не дозвольмо принизити рідну мову, й Україну!
Скажемо всім українцям, та рідненькій Україні:
- СЛАВА ГЕРОЯМ - ПАТРІОТАМ! СЛАВА УКРАЇНІ!!!
́
Дякую!
