Дивлюся у вікно і бачу аватарку
І кожен день одне і теж - одне і теж
Життя летить і все воно насмарку
Закрите за стіною соц-мереж
Ховаєм почуття за дивними словами
Лиш обраним ми пишемо привіт
Ми вже забули жити почуттями
Бо інтернет є наш єдиний світ
У статусах ми душу проливаєм
Хто "лайкнув" нас той вже нас зрозумів
Ми пишем тим кого в житті незнаєм
Стандартну заготовку "дружніх слів"
Лиш мишки "klick" дарує нам свободу
Ми сонце бачим трошечки у вікно
Нам комікси дарують насолоду
Як треба жить забули ми давно
Хтось скаже що залежності немає
Хтось ставить "лайк" для когось із своїх
Хтось всім на стіну пише що кохає
Але це все породжує лиш "сміх"
Так буде завжди, жити віртуально
Блокує наші людські почуття
Коли навчимось жити ми нормально
Тоді й відчуєм справжній смак життя...