Кожен день я наче чую знову,
Голос рідний, тихий, дорогий
Я так хочу чути татку, Ваше слово,
Але вже воно навік мовчить…
Бачте тату, я приходжу знову,
Кладу квіти, трішки посиджу,
Буду жити, щоб гордились, тату
Може в снах я Вас ще обніму…
Уже рік, як з нами Вас немає
І життя уже не те без Вас
Я так мало встигла Вам сказати
Лиш при свічці скажу в тихий час…
Іра Завадська