Ти вбила мене своїм словом
Своїм ти поглядом знайшла.
Ми просто лиш гуляли Львовом
Ти давно діяла - жила.
Давно мене вже ти чекала
В своєму домі на краю
Давно мене вже ти питала
Чим я займаюсь
"Я?Живу."
Я думав,це все ненадовго
Сьогодні,завтра,місяць,рік.
Та ти пішла трішки скоріше
Я сам себе ось цим прирік.
Я прив'язався невідв'язно
Тобі ж байдуже,ти - як лід.
Плела ти пастку так люб'язно.
І ось,вдалось.Немилий світ.
Я повністю погруз в тенетах
З твоєї ласки і тепла
Я сам лишився на планеті
Бо ти пішла. Тебе нема.