Ти все ж чужий. Ти - недосяжна зірка.
У тобі все прекрасне,сумніву нема.
А я прокинусь, знов, сама в холоднім ліжку.
Мене покине осінь -- прийде зима . . .
Ти все ж чужий, але життя триває.
Нехай укотре розіб*є на друзки
Твоє " недолюбив".Най снігом замітає
Той шмат життя, в котрім з*явився ти.
Ти все ж чужий. Загляне смуток в душу
або ввірветься мов невблаганний гість.
Та розумію я , що з цим змиритись мушу.
Болючий сміх, істерика і злість.
Ти все ж чужий!Як страшно це звучить!
В моєму серці дарма зросла надія.
Даремно думаю про тебе кожну мить,
Ти все ж чужий! Ти - нездійсненна мрія!
П.С. за натхнення спасибі Діду Михаличу "ти не моя?"
Божена Гетьманчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може так ? Якщо ця людина знає, що я її люблю і намагається відштовхнути від себе , щоб не зробити боляче,а при цьому виходить усе навпаки, а ще гірше коли я розумію тактику цієї людини..ехх Жахливіше здається не може й бути,але де там..це лише початки